Стратегическое пространство предприятия - Статьи - Каталог файлов

Висока неоднозначність процесу функціонування економічної організації в сучасних умовах господарювання ускладнює методологічні засади формування і вибору раціональних напрямків розвитку підприємств. Ураховуючи глобалізацію світового господарства, посилення інтеграційних процесів в економічній і політичній сферах життєдіяльності людства, триваючу трансформацію ґрунтовних засад існування економічної організації та її поведінки, особливої актуальності набуває завдання формування та структуризації простору, в якому функціонують і розвиваються в своїй різноманітності сучасні підприємства. Триває пошук способів вирішення проблеми забезпечення успішного розвитку вітчизняних підприємств в умовах розгортання ринкових відносин в економічній системі України. Прийняття управлінського рішення про визначення напрямів розвитку підприємства обумовлює необхідність виявлення та дослідження можливих сфер прикладання зусиль з боку менеджменту підприємства з метою виявлення можливостей для забезпечення ефективного функціонування підприємства у майбутньому. Така сукупність можливих напрямків розвитку, що формуються умовами оточення підприємства з урахуванням його потенціалу визначає, на нашу думку, стратегічний простір підприємства, в якому реалізуються (формуються, підтримуються) конкурентні переваги підприємства. Основною проблемою дослідження стратегічного простору розвитку підприємства є виявлення його можливої конфігурації. Складність подібного аналізу обумовлена такими міркуваннями: 1) стратегічний простір є мінливим, що обумовлено безперервним розвитком та реконфігурацією зв’язків між господарюючими суб’єктами, перерозподілом власності, зміною форм і методів державного втручання у ринкові процеси тощо; 2) не завжди підприємство володіє достатньо повною інформацією щодо переліку можливих форм та методів взаємодії з іншими учасниками ринкового середовища; 3) чимало труднощів викликає визначення «координат», які описують положення підприємства у просторі його існування, що ускладнює самоідентифікацію економічної організації та, відповідно, є об’єктивною перепоною для вибору адекватних напрямків її розвитку і т. ін. В економічній та управлінській науці вже не одне десятиліття не припиняються дискусії навколо проблем ідентифікації напрямків успішного довгострокового розвитку підприємства та оцінки їх результативності. Зокрема, концепція стратегічного простору, як області стратегічних альтернативних рішень, була запропонована Р. Фаснахтом. Різні аспекти формування й структуризації напрямків розвитку підприємства висвітлені в публікаціях з системного підходу – в контексті концепції розвитку системи [1], теорії стратегії і стратегічного управління – в контексті розробки стратегічних альтернатив та концепції «стратегічної прогалини» [2, с. 244-246], маркетингу – в контексті ринкового позиціювання [3], фінансового менеджменту – в контексті концепції злиттів і поглинань [4] тощо. Але слід констатувати, що проблема визначення стратегічного простору підприємства як основи для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення його успішного розвитку залишається системно невирішеною. Тривають наукові дискусії з приводу: а) природи та сутності простору розвитку підприємства, що проявляється у неусталеному понятійно-категоріальному апараті; б) структуризації стратегічного простору з урахуванням особливостей самого підприємства, сфери його діяльності та умов функціонування; в) розвинення системи критеріїв для відбору перспективних напрямків розвитку; г) формування методичного, ресурсного і організаційного забезпечення розробки програми заходів для реалізації вибраних напрямків тощо. Ураховуючи складність предмету дослідження в межах цієї статті спробуємо проаналізувати і систематизувати наявні погляди на природу стратегічного простору підприємства та виявити основні способи його ідентифікації на засадах концепції конкурентних переваг.