УДК 005.94:378.4

Востряков О.В., канд. екон. наук, доцент,

Гребешкова О.М., канд. екон. наук, доцент,

КНЕУ імені Вадима Гетьмана

ЗАВДАННЯ ТА ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ СТРАТЕГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

 

Анотація. У статті визначено основні завдання та перспективи модернізації української вищої школи в сфері підготовки економістів нового покоління – покоління економіки знань, а також висвітлено досвід удосконалення підготовки економістів стратегічного спрямування (на прикладі КНЕУ імені Вадима Гетьмана).

 

Ключові слова: стратегія, вища освіта, економіка знань, навчальний процес, стратегічний менеджмент, бізнес-освіта.

 

"Не в количестве знаний заключается образование,

но в полном понимании и искусном применении

всего того, что знаешь”

А. Дистервег

 

Актуальність теми. Наприкінці XX століття в індустріально розвинутих країнах відбулася зміна парадигми економічного розвитку і почався перехід до принципово нової економіки – економіки, що ґрунтується на знаннях. За таких умов принципово змінюються основні орієнтири економічної діяльності підприємств та інших господарюючих суб’єктів. Найголовнішими завданнями сучасного підприємства стає пошук адекватних методів і способів управління, формування у працівників стратегічного мислення та активне використання в діловій практиці методичного інструментарію стратегічного управління. Особливої актуальності набуває вирішення проблеми визначення перспективних напрямків розвитку підприємства шляхом формування та ефективного використання його стратегічних активів, і перш за все, їх нематеріальної складової - інтелектуального, знаннєвого капіталу.

Постановка проблеми. Важливе місце в цьому процесі належить менеджерам стратегічного спрямування, підготовка яких в нашій країні поки що знаходиться на початковій стадії. Вивчення світового досвіду підготовки таких фахівців, активна взаємодія з керівниками провідних вітчизняних підприємств і компаній, досвід розробки і впровадження нових навчальних дисциплін за науковим напрямом «стратегічне управління» в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (надалі КНЕУ) дозволяє стверджувати, що назріла потреба у підготовці фахівців, які володіють теоретичним і практичним інструментарієм обґрунтування і прийняття управлінських рішень в сфері забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємства за умов мінливого середовища господарювання та схильні до самонавчання протягом усього життя. Сучасна бізнес-освіта розвивається під впливом принципового нових вимог та очікувань з боку її ключових клієнтів – абітурієнтів, роботодавців, представників зацікавлених державних установ та відомств, суспільства в цілому. Як визначають дослідники, для сьогоднішнього менеджера принципово важливими стають такі ознаки та якості, як: уміння «бачити» споживача, здатність формувати ефективні міжособистісні відносини, творчо підходити до вирішення проблем, а також «реалізація ним іншої (більш ефективної) поведінки, іншої роботи та відповідно здатність досягати інших результатів» [1, с. 124]. Відповідно «створенняе» нової моделі фахівця-економиста має спиратися на нову стратегію, що передбачає використання нових принципів і методів рішення складного завдання підготовки економіста нового рівня [2].

Аналіз опублікованих надбань щодо визначеної проблеми. Останні півтора десятиліття проблемою удосконалення системи підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців-економістів опікуються освітяни, підприємці та науковці країн пострадянського простору. Останнім часом активно в спеціальній літературі обговорюються такі питання, як: модернізація системи управління вищим навчальним закладом шляхом впровадження стратегічного менеджменту в сфері вищої освіти [3, 4]; запровадження принципу клієнтоорієнтованості університету як суб’єкту освітнього бізнесу [5]; удосконалення освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців [6]; впровадження інноваційних технологій [7]. Невирішені частини загальної проблеми. Проте, незважаючи на зростаючу активність дослідників в сфері формування «нової» моделі підготовки фахівців стратегічного спрямування, залишаються невирішеними більшість питань методологічного та прикладного характеру, зокрема: як забезпечити збалансованість об’єктивно обмежених (а у вітчизняних умовах – недосконалих та часто морально застарілих) ресурсів та активів університету та високо динамічні і майже безмежні запити з боку таких «клієнтів» вищої школи, як роботодавці та абітурієнти; як сформувати оптимальний за критерієм співвідношення аудиторної та самостійної роботи навчальний план, який би забезпечував ефективну підготовку економіста-стратегіста із відповідними знаннями та компетенція ми; як максимально ефективно залучити до процесу підготовки фахівців представників «реального» бізнесу та забезпечити ефективний взаємозв’язок між університетом та підприємством за моделлю «теорія – практика» та ін. І цей перелік далеко не повний.

Мета статті. Не претендуючи на комплексне та всебічне вирішення визначеної вище проблеми, в межах цієї статті висвітлимо досвід удосконалення підготовки економістів стратегічного спрямування (на прикладі одного з провідних вищих навчальних закладів України – КНЕУ імені Вадима Гетьмана) та окреслимо ймовірні перспективи модернізації української вищої школи в сфері підготовки економістів нового покоління – покоління економіки знань.

 

Продовження див. у файлі