УДК 65.012.23

 

ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ: СПЕЦИФІКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

 

Гребешкова О.М.

 

Актуальність. З ростом рівня нестабільності умов підприємницької діяльності, що відбувається останнім часом, зростає потреба компаній в орієнтації на стратегічне управління, яке призване забезпечити виживання організації та досягнення її цілей у довгостроковій перспективі. Якісно новий характер конкуренції зумовлює пошук нових методів ведення бізнес-діяльності, тому організація, що не здатна до змін, втрачатиме свої позиції на ринку. Процес розвитку компанії як економічної організації може реалізовуватися як в рутинних операціях, так й в формі проектів. Організація досягає конкурентних переваг двома способами: або активуючи поточну діяльність за умови постійної орієнта­ції на підвищення ефективності шляхом поточних незначних удосконалень, або створюючи щось нове в обмежені терміни та з обмеженими ресурсами, тобто здійснюючи проект. До 1980-х рр. більш поширеним був перший варіант впровадження змін. Однак в резуль­таті розробки більш досконалих методів корпоративного планування, бурхливого розвитку технічних новацій та засобів комунікації усе більш затребуваним засобом впровадження незворотних якісних змін в організації та її діяльності стали саме проекти розвитку. Тому управління за допомогою проектів перетворюється в підхід, за допомогою якого організації виконують свої бізнес-плани та досягають стратегічних орієнтирів своєї діяльності. Організації реалізують проекти, якщо завдяки їм можуть досягати цілей своєї підприємницької діяльності більш е­фективно, ніж при виконанні рутинних операцій, та якщо можливі вигоди перебільшують ризики. Проекти розвитку можуть бути самим ефектив­ним та іноді єдиним способом впровадження якісних незворотних змін в ор­ганізації. До того ж діяльність з впровадження змін пов’язана зі змінами. Організація, яка зазвичай здійснювала стандартні операції, потребує суттєвої перебудови, щоб пристосуватися до нової культури проектів. Таким чином, поточна та проектна діяльність розмежовуються [1, с.13].

Постановка проблеми. Дослідники визначають, що з погляду системного підходу все різноманіття поглядів на розвиток можна представити у вигляді чотирьох груп [2]. Перша група дослідників зв'язує розвиток з реалізацією нових цілей, цілеспрямованістю змін, що, в свою чергу, не є необхідною умовою розвитку. Представниками другої групи розвиток розглядається як процес адаптації до навколишнього середовища, що є лише його умовою ­— необхідною, але аж ніяк не достатньою. Третя група науковців підмінює розвиток його джерелом — протиріччями системи. Четверта — ототожнює розвиток з однією з його ліній — прогресом, або ускладненням систем, або однією з його форм – еволюцією. На наш погляд, доцільно погодитись з тим, що в економічному контексті під розвитком слід розуміти сукупність прогресивних та регресивних, керованих та некерованих процесів, які відбуваються в економіці на макро- та мікрорівнях, результатом яких є закономірні, якісні, незворотні зміни, що відбуваються в економічних системах та серед учасників таких систем. Ураховуючи якісну різнорідність змін, що призводять до розвитку компанії, постає методологічна проблема визначення змістовного наповнення проектів розвитку та виокремлення можливих класифікаційних ознак їх ідентифікації в континуумі проектних рішень, що реалізуються сучасною компанією з метою формування нових або посилення набутих конкурентних переваг.

Аналіз опублікованих надбань щодо визначеної проблеми. У контексті проблеми забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємства на засадах проектного підходу необхідно виділити три групи аспектів, які активно обговорюються в наукових публікаціях. По-перше, ураховуючи термінологічну невизначеність такого наукового напряму, як розвиток підприємства, чимало публікацій присвячено уточненню сутності категорій «розвиток» і «функціонування» [3], «процеси розвитку» [1] і «проекти розвитку» [4]. Відповідно, виходячи з прийнятої дефініції розвитку, дослідниками визначається змістовне наповнення відповідних проектів, за допомогою яких реалізуються ті чи інші зміни в організації. По-друге, окрему групу наукових надбань в сфері дослідження проектів розвитку підприємства утворюють розробки з аналізу та управління проектами [5], в яких комплексно і системно висвітлюються різні аспекти (нормативно-правові, організаційні, фінансово-економічні, екологічні) ініціювання, обґрунтування та реалізації проектних рішень, у т.ч. спрямованих на забезпечення розвитку підприємства. Нарешті, слід зазначити, що останнім часом в бізнес-практиці зарубіжних і вітчизняних підприємств і компаній активізувалися пошуки принципово нових способів набуття та зміцнення конкурентних переваг, зокрема у сфері формування та управління нематеріальними активами та іншими «м’якими» складовими відмітних характеристик підприємства, до яких відносять динамічні здатності, ключові компетенції, системи знань та інформаційної підтримки тощо. Відповідно, в спеціальній літературі зростає кількість публікацій, присвячених досвіду реалізації проектних рішень щодо впровадження систем інформаційної підтримки розвитку підприємства, навчання персоналу, покращення ділової репутації компаній. Саме такі напрацювання утворюють, на нашу думку, третю групу надбань, що віддзеркалюють емпіричні результати розробки та реалізації проектів розвитку підприємств.

Невирішені частини загальної проблеми. Незважаючи на широкий спектр публікацій з проблем використання інструментарію та принципів проектного управління задля вирішення завдань розвитку компанії, залишаються теоретично неусталеними та дискусійними такі аспекти визначеної проблематики, як: термінологічна невизначеність самого поняття «проект розвитку»; притаманність проектам розвитку специфічних ознак (необмеженість у часі, розмитість фаз життєвого циклу, на чому наполягають окремі дослідники [6]); методологічна та практична доцільність їх виокремлення в специфічний вид проектів (наряду з інвестиційними та інноваційними); широта охоплення класифікаційних ознак проектів розвитку як специфічних проектів, призваних задовольнити потреби підприємства у реалізації окремих завдань розвитку в обмежені терміни та з чітко встановленим ресурсним забезпеченням.

Мета статті. З урахуванням окреслених вище меж обраної для дослідження предметної сфери в межах статті маємо за мету сформулювати сутнісне наповнення поняття «проект розвитку компанії» та аргументувати доцільність виокремлення специфічних класифікаційних ознак таких проектів задля їх належної ідентифікації в межах портфелю проектів компанії, що зумовлює відповідне ставлення з боку власників і менеджменту компанії до їх ресурсного забезпечення та організаційного супроводження.

Виклад результатів дослідження. Ґрунтуючись на сутності розвитку як сукупності процесів з якісної зміни системи та класичному визначенні проекту, можна констатувати, що всі проекти розвитку компанії являють собою систему заходів з якісної зміни стану компанії, переводу її з вихідного стану, що не є задовільним для її власників та інших стейкхолдерів, до нового, бажаного стану, що відповідає стратегічним настановам компанії. Причому, така трансформація здійснюватиметься протягом чітко визначеного періоду та в межах виділеного бюджету та з досягненням результатів, які прямо або опосередковано підлягають кількісній оцінці та вирішують унікальну (як мінімум - в межах компанії) проблему, що є невід’ємною характеристикою проекту. Відповідно до теорії та практики проектного менеджменту усі проекти прийнято класифікувати за такими ознаками [7]: за складом і структурою проекту (моно-, мульти- та мегапроекти); за основними сферами діяльності, де здійснюється проект (технічні, економічні, організаційні, соціальні і змішані проекти); за характером предметної області (інвестиційні, науково-дослідні, учбово-освітні, змішані); за величиною проекту, чисельністю його учасників та впливу на середовище (дрібні, середні, великі); за тривалістю здійснення (короткострокові, середньострокові та тривалі); за ступенем складності (прості, складні). Проте проекти розвитку організації мають свої специфічні особливості, внаслідок чого не завжди вкладаються у загальноприйняті класифікаційні схеми. По-перше, переважна більшість проектів розвитку є комплексними за характером, а отже віднесення їх до однієї зі сфер діяльності або предметної галузі не уявляється можливим, і головне – доцільним з практичної точки зору. По-друге, в силу широкої сфери охоплення проектами розвитку різних підсистем компанії при впровадженні якісних змін, а також складності передбачення наслідків таких змін, ці проекти не підлягають класифікації за ступенем складності та масштабом. Тому уявляється доцільним запропонувати класифікаційну схему для проектів розвитку компанії з урахуванням специфіки їх змістовного наповнення, місця й ролі в діяльності компанії та потреб сучасної практики їх реалізації (зокрема, ідентифікації вигід і витрат, визначення оптимального складу учасників проекту, забезпечення необхідними для їх реалізації ресурсами та адекватної оцінки результатів їх впровадження). У такому контексті вважаємо за потрібне визначити наступні класифікаційні ознаки проектів розвитку компанії (табл. 1): за характером поведінки підприємства в оточенні; за концептуальними (генеричими) моделями розвитку підприємства; за сферою змін, що є результатом проекту; за життєвим циклом компанії та/або її продуктів; за типом потреби у ресурсах для забезпечення розвитку.

Таблиця 1

Класифікація проектів розвитку

 

Повний текст статті див. у файлі.